Головна » Статті » Поезія » Хуан Рамон Хіменес |
Згасає пам'ять
Згасає пам'ять незабутніх спогадів, перебирає зникаючих слідів засохле листя.
- Позаду порожній дім. Попереду дороги ведуть в краї самотні і безплідні. І плаче дощ з очей у очі, неначе осліпляє вічність. -
Нехай цей дім німий, закритий, хоч я не в ньому, я там є. І... прощавай! ти, що відходиш не повернувши голови!
El recuerdo se va El recuerdo se va por mi memoria larga, removiendo con finos pies las hojas secas.
— Detrás, la casa está vacía. Delante, carreteras que llevan a otras partes, solas, yertas. Y la lluvia que llora ojos y ojos, cual si la hora eterna se quedase ciega. —
Aunque la casa esta muda y cerrada, Aunque la casa esta muda y cerrada, yo, aunque no estoy en ella, estoy en ella. Y... ¡adiós, tu que caminas sin volver la cabeza! | |
Переглядів: 177 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |