Вони говорять не так, як ми всі,

про інше, звідки самі ніколи не заговорять

без нас. Вони у всьому:

природа, кохання і книга.

Як світанок, завжди,

починаються несподівано,

далеко не так, як ми уявляли!

Завжди, як полудень,

досягають свого зеніту, у спосіб

непередбачений,

такий далекий від усього відомого!

Як захід сонця, завжди!

Вони несподівано змовкають,

такі далекі від усього відомого!

Так далеко і так близько

від мене їхнє тіло! Їхня душа,

так далеко і так близько

від мене!

...Природа, кохання і книга.

Hablaba de otro modo que nosotros todos

Hablaba de otro modo que nosotros todos,

de otras cosas, de aquí, mas nunca dichas

antes que las dijera. Lo era todo:

Naturaleza, amor y libro.

Como la aurora, siempre,

comenzaba de un modo no previsto,

¡tan distante de todo lo soñado!

Siempre, como las doce,

llegaba a su cenit, de una manera

no sospechada,

¡tan distante de todo lo contado!

Como el ocaso, siempre,

se callaba de un modo inesperable,

¡tan distante de todo lo pensado!

¡Qué lejos, y qué cerca

de mí su cuerpo! Su alma,

¡qué lejos, y qué cerca

de mí!

                ...Naturaleza, amor y libro.