Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Хуан Рамон Хіменес

Несподіване повернення

Мій Боже, як це було, як це було?

- О розум нерішучий, серцю лихо! -

Чи це примчали знов весняні втіхи?

Чи може тільки вітерцем дмухнуло?

 

Таким м'яким, таким легким, безжурним,

як літо запальним... Так! тихим

як усмішка загубленого сміху...

Вітри даремно прапор розгорнули!

 

Усмішка, прапор, пух, крило махнуло,

Погожий вітерець, червневі первоцвіти...

Який сумний, стрімкий твій карнавал!

 

Ти свої давні штуки вже забула

- пам'ять, бджола безжальна, слíпить! -

Я знаю, ти була, яка була, не знав!

Juan Ramón Jiménez "RETORNO FUGAZ"

¿Cómo era, Dios mío, cómo era?

—¡Oh corazón falaz, mente indecisa!—

¿Era como el pasaje de la brisa?

¿Como la huida de la primavera?

 

Tan leve, tan voluble, tan lijera

cual estival villano... ¡Sí! Imprecisa

como sonrisa que se pierde en risa...

¡Vana en el aire, igual que una bandera!

 

¡Bandera, sonreír, vilano, alada

primavera de junio, brisa pura...

¡Qué loco fue tu carnaval, qué triste!

 

Todo tu cambiar trocose en nada

—¡memoria, ciega abeja de amargura!—

¡No sé cómo eras, yo qué sé que fuiste!

Категорія: Хуан Рамон Хіменес | Додав: Kunigunde (10.11.2017)
Переглядів: 169 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: