Жінка й чоловік несуть в собі життя,

Жінка й чоловік наодинці

залишаються вночі, воно ллється з їх рук,

Вони чують як тихо скрадаються тіні,

Вони в думках тішаться прекрасним дитинством,

Яке вони разом створили повним сонця, світла.

Жінка й чоловік з’єднують губи

Тихо заповнює ніч всю їхню пам’ять,

Жінка й чоловік прекрасніші за все,

що займає своє місце на землі.

Una mujer y un hombre

Una mujer y un hombre llevados por la vida,

Una mujer y un hombre cara a cara

Habitan en la noche, desbordan por sus manos,

Se oyen subir libres en la sombra,

Sus cabezas descansan en una bella infancia

Que ellos crearon juntos, plena de sol, de luz,

Una mujer y un hombre atados por sus labios

Llenan la noche lenta con toda su memoria,

Una mujer y un hombre más bellos en el otro

Ocupan su lugar en la tierra.