Рух, місто, вечір, Буенос-Айрес.

Видно ярмарку. Шум трамваю, .

(Скаче галопом мелодія танго,

кружляє карусельний коник)

Люди підходять і проходять.

бабця яблука продає на розі.

(Дерев’яне серце, очі мальовані,

кружляє карусельний коник.)

Ділок сердитий рахує гроші.

Спить нероба обіч дороги.

Невпинний сміх, дитячий гомін

кружляє карусельний коник)

Закохана пара. Цей нещасний

купив ціанид, написав, жити годі.

(Помер з посмішкою. Та не плаче,

кружляє карусельний коник.)

Я розповім вам дивну історію.

Якось увечері (наповзали сутінки)

Самотина здавила горло. З кров’ю

відхлинула. Душа обезкриліла.

Він прийшов. Десь грала скрипка,

Ще сумніше сутінки слалися.

Повільно душа обросла бруківкою

(Самотні душі не роздягаються.)

Він був не освітлений, без троянд.

Не було товариша, ніякого моря.

Я бачив коника карусельного

Я лише бачив, він йшов зі мною.

І зараз у серці моєму відтоді

Невпинний сміх, дитячий гомін,

в полоні кружляння моїх мелодій

кружляє карусельний коник.

(У нього очі намальовані.

У нього серце зі щирого дерева.)

El caballo de la calesita

Trajín, ciudad y tarde buenos aires.

Aire de plaza, ruido de tranvía.

(Galopando una música de tango

gira el caballo de la calesita.)

Los hombres van y vienen. Una vieja

vende manzanas en aquella esquina.

(Corazón de madera, ojo pintando,

gira el caballo de la calesita.)

Un grave industrial hace negocios.

Un vago duerme junto a la banquina.

(Transitado de risas y de niños

gira el caballo de la calesita.)

Una pareja se ama. Un angustiado

compra cianuro, escribe y se suicida.

(Ha muerto un ruiseñor. Pero no llores,

gira el caballo de la calesita.)

Os contaré una historia maravillosa y cierta.

Una tarde (el crepúsculo lentamente caía)

se me llenó la boca de soledad. Desierta

era mi sangre. Mi alma ni un pájaro tenía.

Caminaba. A lo lejos se oían los violines

que el crepúsculo toca para verme más triste.

Mi alma se vestía de lentos adoquines.

(Mi alma en la soledad no se desviste.)

Iba sin una luz, sin una rosa.

Sin un poco de mar, sin un amigo.

Me vio el caballo de la calesita.

Me vio tan solo que se fue conmigo.

Y ahora en mi corazón y desde entonces,

transitado de niños y de risas,

prisionero en mi música voltea,

gira el caballo de la calesita.

(Tiene el ojo pintado.

Su corazón es de madera limpia.)