2

Обрав я місце там, де скель громаддя –

Пташині тут шляхи, людей ні сліду.

Що за моїм двором?

Лиш білі хмари на скелі опускаються туманом.

Сюди - я тут живу багато років –

За разом раз приходять весни й зими.

Скажу родинам із каретами і сріблом

„Яка вам користь з суєти і грошей?”

4

Направив я коня у місто мертве,

У мертве місто я лягаю тінню.

Високі і низькі старі руїни,

Великі і малі могили древні.

Моя хитнулась тінь, одна єдина,

Я чув, як затріщала домовина.

Мені шкода цих кістяків буденних,

Немає їх в переліку Безсмертних.

6

Дорога на Холодну Гору знана.

Хоча на ній немає ані сліду.

Не тане крига, як настане літо,.

Ранкове сонце губиться в тумані.

Як же сюди потрапити зуміть?

У тебе серце не таке шалене.

Якби воно було таке, як в мене,

Ти б його чув і був би тут за мить.

8

Дереться стежка на Холодну гору,

І тягнеться по ній все далі й далі:

В вузькі ущелини повзуть обвали,

Понад струмком туманом вмиті трави.

Вологий мох слизький і без дощів,

Співають сосни, хоч немає вітру.

Хто радо згодиться без зайвих слів

Зі мною тут у білих хмарах жити?

14

Холодна Гора ховає численні дива,

Страшно людям, які забрались сюди.

Сяючий Місяць яскраво грає в воді,

Вітер гуляє, тріщить і шепоче трава.

На голих гілках сливи цвіт сніжний,

На трухлявому пні скатерка туману.

Дотик дощу повертає життя і свіжість,

Обертає струмок у ріку нездоланну.

16

Холодна Гора  - це дім,

Де немає припасів чи стін.

Шість дверей настіж направо й наліво,

Блакитне небо - садиба.

Всі кімнати в тумані і вільні,

Зустрілися східна і західна стіни

Посеред пустоти.

Кредитори мене не шукають,

В стужу гріюся біля вогню,

Зголоднію, із трав приготую страву,

Жоден багач зиску з мене не має,

В нього є пасовиська, худоба в сараї –

Сам себе він прирік на неволю.

І не може вихід з неї знайти.

Добре подумай над тим -

Зрозумій, може бути таке й з тобою.

20

Критик поважний мене осудив:

„У віршах твоїх немає мудрості Дао”.

Я ж пригадав людей старини,

Вони не журились, хоча й бідували.

Я посміявся над ним,

Влучити в мене нелегко,

Такий чоловік недалекий,

Йому б тільки гроші робити.

THE COLD MOUNTAIN POEMS

2
In a tangle of cliffs, I chose a place -
Bird paths, but no trails for me.
What's beyond the yard?
White clouds clinging to vague rocks.
Now I've lived here - how many years -
Again and again, spring and winter pass.
Go tell families with silverware and cars
"What's the use of all that noise and money?"

4
I spur my horse through the wrecked town,
The wrecked town sinks my spirit.
High, low, old parapet walls
Big, small, the aging tombs.
I waggle my shadow, all alone;
Not even the crack of a shrinking coffin is heard.
I pity all those ordinary bones,
In the books of the Immortals they are nameless.

6

Men ask the way to Cold Mountain

Cold Mountain: there's no through trail.

In summer, ice doesn't melt

The rising sun blurs in swirling fog.

How did I make it?

My heart's not the same as yours.

If your heart was like mine

You'd get it and be right here.

8
Clambering up the Cold Mountain path,
The Cold Mountain trail goes on and on:
The long gorge choked with scree and boulders,
The wide creek, the mist blurred grass.
The moss is slippery, though there's been no rain
The pine sings, but there's no wind.
Who can leap the word's ties
And sit with me among the white clouds?

14

Cold Mountain has many hidden wonders,

People who climb here are always getting scared.

When the moon shines, water sparkles clear

When the wind blows, grass swishes and rattles.

On the bare plum, flowers of snow

On the dead stump, leaves of mist.

At the touch of rain it all turns fresh and live

At the wrong season you can't ford the creeks.

16

Cold Mountain is a house

Without beans or walls.

The six doors left and right are open

The hall is sky blue.

The rooms all vacant and vague

The east wall beats on the west wall

At the center nothing.

Borrowers don't bother me

In the cold I build a little fire

When I'm hungry I boil up some greens.

I've got no use for the kulak

With hs big barn and pasture -

He just sets uo a prison for himself.

Once in he can't get out.

Think it over -

You know it might happen to you.

20

Some critic tried to put me down -

"Your poems lack the Basic Truth of Tao."

And I recall the old timers

Who were poor and didn't care.

I have to laugh at him,

He misses the point entirely,

Men like that

Ought to stick to making money.