Головна » Статті » Поезія » Юліан Тувім |
В неділю по обіді сірий сум міський. Суха, нудна безплідність вулиць і дворів. В будинках - що не знають золотих садів. У вікнах вигляд донечок без посагу бридкий.
О нудьга, нудьга, нудьга! О, настирна пані Канцелярських столів, залізничних станцій. О, ледаче, обридле, знуджене "те ж саме"! О нудьга, нудьга, нудьга, втрачених шансів!
Ах! Які ще надії! Нічого чекати! Тягти старанно міщанськи-чисту неділю! Давай, нудьга, пісню стару співати: "Ти горою підеш, ти горою підеш, а я долиною. Ружею ти квітнеш, ружею ти квітнеш, а я калиною..."
Nuda Niedzielnych popołudni szare, miejskie smutki. Sucha, nudna jałowość ulic i podwórek. Przed domem - nie zasiane, żółknące ogródki. W oknach - postacie brzydkich, bezposażnych córek.
O, nudo, nudo, nudo! O, natrętna damo Kancelaryjnych stołów i stacji kolei! O, bezczynie, znużony męczącym "to samo"! O, nudo, nudo, nudo wyblakłych nadziei!
Ach, nie ma na co czekać! Czego się spodziewać! Wlecz się mieszczańsko-schludna niedzielna godzino! Będziemy sobie, nudo, starą piosnkę śpiewać: "Ty pójdziesz górą, ty pójdziesz górą, a ja doliną, Ty zakwitniesz różą, ty zakwitniesz różą, a ja kaliną..." | |
Переглядів: 231 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |