Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Юліан Тувім

Нудьга

В неділю по обіді сірий сум міський.

Суха, нудна безплідність вулиць і дворів.

В будинках - що не знають золотих садів.

У вікнах вигляд донечок без посагу бридкий.

 

О нудьга, нудьга, нудьга! О, настирна пані

Канцелярських столів, залізничних станцій.

О, ледаче, обридле, знуджене "те ж саме"!

О нудьга, нудьга, нудьга, втрачених шансів!

 

Ах! Які ще надії! Нічого чекати!

Тягти старанно міщанськи-чисту неділю!

Давай, нудьга, пісню стару співати:

"Ти горою підеш, ти горою підеш,

          а я долиною.

Ружею ти квітнеш, ружею ти квітнеш,

          а я калиною..."

 

Nuda

Niedzielnych popołudni szare, miejskie smutki.

Sucha, nudna jałowość ulic i podwórek.

Przed domem - nie zasiane, żółknące ogródki.

W oknach - postacie brzydkich, bezposażnych córek.

 

O, nudo, nudo, nudo! O, natrętna damo

Kancelaryjnych stołów i stacji kolei!

O, bezczynie, znużony męczącym "to samo"!

O, nudo, nudo, nudo wyblakłych nadziei!

 

Ach, nie ma na co czekać! Czego się spodziewać!

Wlecz się mieszczańsko-schludna niedzielna godzino!

Będziemy sobie, nudo, starą piosnkę śpiewać:

   "Ty pójdziesz górą, ty pójdziesz górą,

      a ja doliną,

    Ty zakwitniesz różą, ty zakwitniesz różą,

      a ja kaliną..."

Категорія: Юліан Тувім | Додав: Kunigunde (11.02.2017)
Переглядів: 231 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: