Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Юліан Тувім

Біля круглого столу (PRZY OKRAGLYM STOLE )

"  Du Holde Kunst , in wieviel Grauen Stunden "
"О, Велике мистецтво, скільки разів у час печалі" 
(Пісня Шуберта) 

 
А може знов, моя єдина,
Хоча б на день до Томашова?
Там ті ж смеркання золотії,
Та ж сама тиша  вечорова... 
 
У білий дім прийдемо знову
В покої з меблями чужими, 
Завершимо смутну розмову,
Яку колись не завершили. 
 
За круглий стіл ми знову сядем,
Мов зачаровані мовчанням,
Хто розчаклує? Хто згадає
Колись забуте невблаганно? 
 
І очі заблищать тужливо,
З губ сплине крапелька солона,
Нічого ти не відповіла.
Я знову їм зелене гроно. 
 
Десь знову, як колись, співають,
"Du holde Kunst" і серце рветься!
Я мушу йти...Я знов прощаюсь,
Рука в руці не стрепенеться. 
 
І я поїхав, я залишив,
Як сон, обірвану розмову,
Благословляю, проклинаю:
"Du holde Kunst! Ось так? Без слова?" 
 
Той білий дім, покої мертві,
Донині зрозуміть не можу...
В них  інші люди ставлять меблі,
Я знов задумливий виходжу. 
 
І все там є, все залишились
І сум, і  тиша вечорова,
Чому б нам знову, наймиліша, 

Не завітать до Томашова?
 
PRZY OKRAGLYM STOLE 
 
""Du holde Kunst, in wieviel grauen Stunden" 
Piesn Szuberta 
 
A moze bysmy tak, jedyna, 
Wpadli na dzien do Tomaszowa? 
Moze tam jeszcze zmierzchem zlotym 
Ta sama cisza trwa wrzesniowa... 
 
W tym bialym domu, w tym pokoju, 
Gdzie cudze meble postawiono, 
Musimy skonczyc nasza dabna 
Rozmowe smutnie nie skonczona. 
 
Do dziisiaj przy okraglym stole 
Siedzimy martwo jak zakleci! 
Kto odczaruje nas? Kto wyrwie 
Z nieublaganej niepamieci? 
 
Jeszcze mi ciagle z jasnych oczu 
Splywa do warg kropelka slona, 
A ty mi nic nie odpowiadasz 
I jesz zielone winogrona. 
 
Jeszcze ci wciaz spojrzeniem spiewam: 
"Du holde Kunst"...i serce peka! 
I musze jechac...wiec mnie zegnasz, 
Lecz nie drzy w dloni mej twa reka. 
 
I wyjechalem, zostawilem, 
Jak sen urwala sie rozmowa, 
Blogoslawilem, przeklinalem: 
"Du holde Kunst! Wiec tak? Bez slowa?" 
 
Ten bialy dom, ten pokoj martwy 
Do dzis siedziwi, nie rozumie... 
Wstawili ludzie cudze meble 
I wychodzili stad w zadumie... 
 
A przeciez wszystko - tam zostalo! 
Nawet ta cisza trwa wrzesniowa... 
Wiec moze bysmy tak, najmilsza, 
Wpadli na dzien do Tomaszowa?... 
 
http://www.youtube.com/watch?v=X4WWccQjDOc&mode=related&search=
Категорія: Юліан Тувім | Додав: Kunigunde (23.10.2013)
Переглядів: 342 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: