Закоханому так щасливо,

Так нещасливо, як я вмію,

Ніч краще провести у мріях.

Про що? Про марне. Та чутливо.

Від заходу і до світанку

Вдавати мовчазну розмову,

В думках твердити - Норвідове

„Не хочу я твого нічого, мила панянко”.

Milcząc

Zakochanemu tak szczęśliwie,

Tak nieszczęśliwie, jak ja umiem,

Najlepiej spędzić noc w zadumie.

Nad czym? Nad niczym. Ale tkliwie.

Między zachodem a jutrzenką

Wdać się w milczenie, jak w rozmowę,

I powtarzać w myśli -- Norwidowe 

„Nic od ciebie nie chcę, śliczna panienko”.