О голоси, солодкі, вічні, змовкніть;

Ідіть оберігать стада небесні 

І їм веліть коритись вашій волі,

З пломеню пломінь, до кінця віків:

Чи відчуваєш, що серця в нас древні,

Що закликаєш птиць і вітер горній,

Хитання гілля і на березі приплив?

О голоси, солодкі, вічні, змовкніть.

The Everlasting Voices

O sweet everlasting Voices, be still;

Go to the guards of the heavenly fold

And bid them wander obeying your will,

Flame under flame, till Time be no more;

Have you not heard that our hearts are old,

That you call in birds, in wind on the hill,

In shaken boughs, in tide on the shore?

O sweet everlasting Voices, be still.