Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Йєйтс

Вдача орудника

поезія музика милі однак
з провини нових мерців
що в душу приходять мені і відтак
збувають свій смерті стид
або незачатих чи в зародку
у хмарі гасання мук
напружуюсь я над лопатою
не покладаючи рук


для незачатих чи в зародку
(бо не бажаю згадать
тих в кім буття нема змалечку
щоб особистістю стать
здатних лиш чин мавпувати
з піску порохнявий брухт)
напружуюсь над лопатою
не покладаючи рук


думки старожитні як блискавки
ступити в їх слід - на згин
поезію й музику вигнали
безглуздий лише зачин
глин коренів квітки й паростка
чорний невдячний рух
напружуюсь над лопатою
не покладаю рук

Poetry, music, I have loved, and yet
Because of those new dead
That come into my soul and escape
Confusion of the bed,
Or those begotten or unbegotten
Perning in a band,
I bend my body to the spade
Or grope with a dirty hand.

Or those begotten or unbegotten,
For I would not recall
Some that being unbegotten
Are not individual,
But copy some one action,
Moulding it of dust or sand,
I bend my body to the spade
Or grope with a dirty hand.

An old ghost’s thoughts are lightning,
To follow is to die;
Poetry and music I have banished,
But the stupidity
Of root, shoot, blossom or clay
Makes no demand.
I bend my body to the spade
Or grope with a dirty hand.


1938


Категорія: Йєйтс | Додав: Kunigunde (09.11.2011)
Переглядів: 300 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: