Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Іспаномовна поезія

Сесар Вальєхо "Еспергезія"

Я народився в день

коли Бог був недужим.

 

Всі знають, що я живий,

що я поганий, і не знають

ні про грудень ні про цей січень.

Що ж, я народився в день

коли Бог був недужим.

 

Створився вакуум

в моєму метафізичному повітрі

який ніхто не відчув:

притулок цієї тиші

говорить полум'яним цвітом.

 

Я народився в день

коли Бог був недужим.

 

Брате, послухай, послухай...

Гаразд. І я не піду

не забравши грудень,

не залишивши січень.

Що ж, я народився в день

коли Бог був недужим.

 

Всі знають, що я живу,

що я жую... але не знають

чому в моїх віршах крик,

прихована туга могили,

шліфуючий вітер

викручує Сфінкса

запитуючого пустелю.

 

Всі знають... Й не знають

що Світло сухотне,

а Морок огрядний...

Й не знають, що тайна творить...

що є в ній зухвалість

музична й сумна, яка провіщає здаля

меридіанну ходу від рубежів за Рубежі.

 

Я народився в день

коли Бог був недужим

серйозно.

Еспергезія - слово, винайдене Сесаром Вальєхою. Є два варіанти його тлумачення:

1. Esperanza (надія) + génesis (походження, джерело, начало) - походження з надії

2.  Esperma (сперма, сім'я) + génesis (походження, джерело, начало) - походження зі сперми

Cesar Vallejo "Espergesia"

Yo nací un día

que Dios estuvo enfermo.

 

Todos saben que vivo,

que soy malo; y no saben

del diciembre de ese enero.

Pues yo nací un día

que Dios estuvo enfermo.

 

Hay un vacío

en mi aire metafísico

que nadie ha de palpar:

el claustro de un silencio

que habló a flor de fuego.

 

Yo nací un día

que Dios estuvo enfermo.

 

Hermano, escucha, escucha...

Bueno. Y que no me vaya

sin llevar diciembres,

sin dejar eneros.

Pues yo nací un día

que Dios estuvo enfermo.

 

Todos saben que vivo,

que mastico... y no saben

por qué en mi verso chirrían,

oscuro sinsabor de ferétro,

luyidos vientos

desenroscados de la Esfinge

preguntona del Desierto.

 

Todos saben... Y no saben

que la Luz es tísica,

y la Sombra gorda...

Y no saben que el misterio sintetiza...

que él es la joroba

musical y triste que a distancia denuncia

el paso meridiano de las lindes a las Lindes.

 

Yo nací un día

que Dios estuvo enfermo,

grave.

Категорія: Іспаномовна поезія | Додав: Kunigunde (04.01.2018)
Переглядів: 192 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: