Кохана: ти ніколи не кохала так,

як вірила моя божественна любов.

Жертва обманута тобою,

сліпою й нечутливою,

як сущий Бог.

Так, забагато я співав, я все ще плачу

за тобою! о найпрекрасніша історія кохання!

Залишена в думках,

і в нескіннченнім міфі

мого серця!

Цією вірою, в її горнилі я спалив 

буденну зброю стількох жінок,

я на нещадній наковальні творив тебе.

Перебувай у вічному

тумані, там,

в багатогранні, відсутні насолоди.

І якщо ти ніколи не кохала

в моєму сприйнятті кохання поза гранню,

то накажи мене скарати,

як грішника.

Cesar Vallejo "Para el alma imposible de mi amada"

Amada: no has querido plasmarte jamás
como lo ha pensado mi divino amor.
Quédate en la hostia,
ciega e impalpable,
como existe Dios.

Si he cantado mucho, he llorado más
por ti ¡oh mi parábola excelsa de amor!
Quédate en el seso,
y en el mito inmenso
de mi corazón!

Es la fe, la fragua donde yo quemé
el terroso hierro de tanta mujer;
y en un yunque impío te quise pulir.
Quédate en la eterna
nebulosa, ahí,
en la multicencia de un dulce no ser.

Y si no has querido plasmarte jamás
en mi metafísica emoción de amor,
deja que me azote,
como un pecador.