Мадам, чи не дозволите мені,

на болеро хмільне Вас запросити,

сіяє місяць над Парижем

і обіймаються серця?

Така тривожна зараз ніч,

щоб жити, слід прийти до тями,

мадам, я звуся Дон Жуаном,

я тут шукаю забуття.

Тут біля Ваших ніг джентльмен,

втікач з Іспанії, з чужих земель,

замріяний знавець коханння,

католик і сентиментальний.

Ви мов троянда чарівна,

я відчуваю, кров кипить,

хто має зараз двадцять літ,

той витрачає їх з мадам!

Вона пливе, як хвиля в морі,

з таким воркуючим акцентом,

і я хотів би втратить розум

і я хотів би з нею вмерти,

уст ангельских її торкнутись

цілунком пристрасним, гарячим,

щоб цей цілунок не забути

у пенсіонній мряці.

Прийдіть, залиштеся зі мною,

Я Вам відкрию свою тайну,

я як  коханець вийшов з моди,

я лиш шезлонги спокушаю.

Не відмовляйте, Вас прошу я,

мадам, тепло ціни не має,

почніть спочатку і байдуже,

прощатися чи разом далі.

Я підніму шампанського бокал,

щоб привітати Вас, мадам.

Для того, хто усе втрачав,

мадам, дозвольте танець з Вами?

El Último Bolero de Carlos Cano

Madame, ¿désirez-vous danser 
este bolero embriagador, 
bajo la luna de París 
y arrimadita al corazón? 

En esta noche de ansiedad, 
quiero la vida recobrar. 
Madame, yo me llamo Don Juan, 
y estoy aquí para olvidar. 

A sus pies un caballero sincero, 
que viene de tierra extraña, de España, 
soñador, de profesión amante, 
católico y sentimental. 

Y está usted tan deliciosa de rosa, 
que siento la sangre hervir. 
¡Quién tuviera veinte años de antaño 
pa' derrocharlos con Madame! 

Se mueve usted mejor que el mar, 
con ese acento arrullador, 
me hace perder to'a la razón, 
muero en deseos de estampar 
en esa boca angelical, 
 ardiente, un beso de pasión, 
un beso para recordar 
en la humedad de la pensión. 

Ande y venga, siéntese a mi la'o, 
quiero contarle mi secreto a solas: 
soy un amante que pasó de moda, 
un seductor de la chaise longue. 

No se vaya que la invito yo, 
no tiene precio su calor, madame, 
papel de imprenta y eso qué más da, 
va por la vida y se acabó. 

Alzo mi copa de champán 
a la salud de vous madame. 
Y por aquello que perdí, 
madame, ¿desirez vous danser?