Насправді я не люблю ні рояль, ні скрипку,

Я був ледве здатен упоратися з ними;

Та нині моє життя - шалена гонитва,

Я лиш на мистецтво свисту маю годину.

Хоча з майстрами навряд чи колись зрівняюсь,

Мистецтво складне й життю недовго тривати,

Але усім, хто до свисту хисту не мають,

Я співчуваю. Давав він мені багато.

Тому я найбільше тратив на заповітне,

Щоб в цьому мистецтві крок за кроком робити,

І сподіваюсь колись нарешті зуміти

На себе, на вас, на цілий світ насвистіти.

Pfeifen

Klavier und Geige, die ich wahrlich schätze,
Ich konnte mich mit ihnen kaum befassen;
Mir hat bis jetzt des Lebens rasche Hetze
Nur zu der Kunst des Pfeifens Zeit gelassen.

Zwar darf ich mich noch kein Meister nennen,
Lang ist die Kunst und kurz ist unser Leben.
Doch alle, die des Pfeifens Kunst nicht kennen,
Bedaure ich. Mir hat sie viel gegeben.

Drum hab ich längst mir innigst vorgenommen,
In dieser Kunst von Grad zu Grad zu reifen,
Und hoffe endlich noch dahin zu kommen,
Auf mich, auf euch, auf alle Welt zu pfeifen.