Десь за морями і за рожевими горами

Далека Італія, юності край заповітний,

Мрій моїх рідна Вітчизна.

Багряні дерева розповідають про осінь.

В започатковану осінь

Мого життя сиджу я самотній,

Дивлюся в прекрасні безжалісні очі світу,

Шукаю фарби кохання й малюю її,

Ту, що так часто манила,

Яку я кохаю завжди і навік.

Кохання й самотність,

Кохання і нездійсниме бажання

Першоджерела мистецтва;

Навіть у осінь життя

Вони мене вводять за руку,

І їхня пристрасна пісня

Чаруючим сяйвом над морем і горами

І над прощальним, прекрасним буттям.

Blick nach Italien

Über dem See und hinter den rosigen Bergen

Liegt Italien meiner Jugend gelobtes Land,

Meiner Träume vertraute Heimat.

Rote Bäume sprechen vom Herbst.

Und im beginnenden Herbst

Meines Lebens sitz' ich allein,

Schaue der Welt ins schöne grausame Auge,

Wähle Farben der Liebe und male sie,

Die so oft mich betrog,

Die ich immer und immer noch liebe.

Liebe und Einsamkeit,

Liebe und unerfüllbare Sehnsucht

Sind die Mütter der Kunst;

Noch im Herbst meines Lebens

Führen sie mich an der Hand,

Und ihr sehnliches Lied

Zaubert Glanz über See und Gebirg

Und die abschiednehmende, schöne Welt.