Очищений в теоріях і вченнях,

через численну кількість літ старий

свій зрілий труд, закручені ідеї

солодких знань, нарешті  завершив.

Завзяття повен учень полум’яний,

Штурмує він бібліотеки і архіви,

Багато вивчивши, амбіціями гнаний,

Вклав у юнацьку працю генію глибини.

Сидить і дує хлопчик в соломину,

Наповнює повітрям мильні бульки,

Як псалом світлий, кожна сяйно блима,

Всю свою душу він вкладає в бульки.

Студент, дитина, вчений, кожен з них

Створив свій світ із піни майя,

Чарівний сон, який нічого не міняє,

В скількох одначе викликає сміх

Відчуте вічне світло радісних утіх.

З "Творів, залишених Йозефом Кнехтом"  (Додаток до  книги "Гра в бісер") 

Seifenblasen

Es destilliert aus Studien und Gedanken
Vielvieler Jahre spat ein alter Mann
Sein Alterswerk, in dessen krause Ranken
Er spielend manche susse Weisheit spann.

Hinsturmt voll Glut ein eifriger Student,
Der sich in Buchereien und Archiven
Viel umgetan und den der Ehrgeiz brennt,
Ein Jugendwerk voll genialischer Tiefen. 

Es sitzt und blast ein Knabe in den Halm,
Er fullt mit Atem farbige Seifenblasen,
Und jede prunkt und lobpreist wie ein Psalm,
All seine Seele gibt er hin im Blasen.

Und alle drei, Greis, Knabe und Student
Erschaffen aus dem Maya-Schaum der Welten
Zaubrische Traume, die an sich nichts gelten,
In welchen aber lachelnd sich erkennt
Das ewige Licht, und freudiger entbrennt.