Я залишуся з чоловіком непомітним,

в якого на обід лиш ластівчині яйця.

Я залишусь з беззахисними дітьми,

з яких глумляться бруклінські п’яниці. 

З безмовними істотами у арках під мостами,

З висохлими венами, розтятими власними руками.

Тільки Земля. Земля.

Землі тремтлива скатертина

в зіницях каламутного туману,

для свіжих ран і нездійснених планів.

Земля для всього, що з Землі втікає.

Можливо, попіл сутностей згорілих,

що під деревами шепочуть мертві губи.

Оголена Земля під небосхилом

і за спиною вслід китові юрби.

Це радісна земля, плавець непереможний,

на ній я бачу хлопчика й істоту під мостом,

Живе земля в моєму пульсі і в танці папороті,

Що гойдає вітер, й безжальний лик являє фараон.

Я залишуся з жінкою холодною,

в якої спальня заростає мохом цноти.

Я залишуся з пияками Брукліну,

які глумляться над дитям скорботним.

Я залишуся серед міток рваних

ведмежих трапез неквапливих.

Та падав місяць, скинутий зі сходів,

Чіплялось місто за небесну гуму у тальку почуттів,

Йшли плоским світом мармурові ноги

і залишався під стільцями ватний сміх.

О, Діана, Діана, Діана пустотіла!

Опуклий відгомін того, як бджоли шаленіли.

Моє кохання – крок, спроба, смертний рух тривалий,

тіл голих дотики, яких ти уникала.

Земля! Мій Боже! Землю я шукав.

Закритий горизонт, серцебиття, могила.

Уб'є кохання, що складається із болю.

Залиті кров'ю башти рук згорілих.

Та сходив місяць і котився вниз по східцях,

сухою сочевицею заповнював очниці,

монети срібні кидав дітям біля пірсу,

стирав моє обличчя вітер на границі.

1935

TIERRA Y LUNA

Me quedo con el transparente hombrecillo
que come los huevos de la golondrina.
Me quedo con el niño desnudo
que pisotean los borrachos de Brooklyn.
Con las criaturas mudas que pasan bajo los arcos.
Con el arroyo de venas ansioso de abrir sus manecitas.

Tierra tan sólo. Tierra.
Tierra para los manteles estremecidos,
para la pupila viciosa de nube,
para las heridas recientes y el húmedo pensamiento.
Tierra para todo lo que huye de la Tierra.

No es la ceniza en vilo de las cosas quemadas,
ni los muertos que mueven sus lenguas bajo los árboles.
Es la Tierra desnuda que bala por el cielo
y deja atrás los grupos ligeros de ballenas.

Es la tierra alegrísima, imperturbable nadadora,
la que yo encuentro en el niño y en las criaturas que pasan
los arcos.
Viva tierra de mi pulso y del baile de los helechos
que deja a veces por el aire un duro perfil de Faraón.

Me quedo con la mujer fría
donde se queman los musgos inocentes.
Me quedo con los borrachos de Brooklyn
que pisan al niño desnudo.
Me quedo con los signos desgarrados
de la lenta comida de los osos.

Pero entonces bajó la luna despeñada por las escaleras
poniendo las ciudades de hule celeste y talco sensitivo,
llenando de pies de mármol la llanura sin recodos
y olvidando, bajo las sillas, diminutas carcajadas de algodón.

¡Oh Diana, Diana! Diana vacía.
Convexa resonancia donde la abeja se vuelve loca.
Mi amor es paso, tránsito, larga muerte gustada,
nunca la piel ilesa de tu desnudo huido.

Es Tierra ¡Dios mío! Tierra lo que vengo buscando.
Embozo de horizonte, latido y sepultura.
Es dolor que se acaba y amor que se consume.
Torre de sangre abierta con las manos quemadas.

Pero la luna subía y bajaba las escaleras,
repartiendo lentejas desangradas en los ojos,
dando escobazos de plata a los niños de los muelles
y borrando mi apariencia por el término del aire.

Текст пісні з уривків "Земля і Місяць"   і "Суха Земля"

Tierra tan sólo tierra

para las heridas recientes

tierra tan sólo tierra

para el húmedo pensamiento

tierra, tan solo tierra

para el que huye de la tierra.

Tierra tan solo tierra

tierra desnuda y alegre

tierra, tan sólo tierra

tierra que ya no se mueve

tierra, tan sólo tierra

de noches inmensas

No es la ceniza en vilo

de las cosas quemadas

lo que yo vengo buscando

es tierra

Viento en el olivar

viento en la sierra.

Земля, тільки земля

для свіжої рани. 

Земля, тільки Земля

для нездійснених планів.

Земля, тільки земля

для всього, що з Землі утікає.

Земля, тільки Земля,

Земля гола, щаслива,

Земля, тільки Земля,

Земля, що застигла,

Земля, тільки Земля

величних ночей,

Можливо, попіл

спалених речей

що під деревами

шепочуть мертві губи

Земля

Вітер в оливах

вітер у горах.