Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Соронго*

Руками свого кохання

хустку тобі розшила

по тасьмі із левкоїв

на полотні води.

Коли ти став моїм милим,

квітом весна біліла,

Бив копитами кінь твій   

в чотири дзвони зі срібла.

Місяць - дитя криниці,

квіти нічого не варті,

коли твої руки сильні

мене вночі обіймають,

коли твої руки сильні

мене вночі обіймають.

*Соронго – хустка у Арагоні, також народний танець в Андалузії

 

Zorongo

Las manos de mi cariño 
te están bordando una capa 
con agremán de alhelíes 
y con esclavina de agua. 
Cuando fuiste novio mío, 
por la primavera blanca, 
los cascos de tu caballo 
cuatro sollozos de plata. 
La luna es un pozo chico, 
las flores no valen nada, 
lo que valen son tus brazos 
cuando de noche me abrazan, 
lo que valen son tus brazos 
cuando de noche me abrazan.

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (16.07.2015)
Переглядів: 256 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: