Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Осіння пісня

Розвіялась мрія навіки!

Вечором дощовим

серце моє вивчає

трагедію осені

що заливає дерева.

 

Насолода печалі

вмираючого пейзажу

голос мій зруйнувала:

 

Розвіялась мрія навіки!

Навіки! Мій Боже!

Наближається вечір

по безлюдному полю

моєї долі,

і ілюзії в далях

замерзли чи заблукали.

 

Як вода запевняла,

що розвіялась мрія навіки.

Чи мрія незмірна?

Туман з цим згоден,

туман і тільки

знесиленість снігу.

 

Як мій пульс завмирає,

бо розвіялась мрія навіки!

Вечором дощовим

серце моє вивчає

трагедію осені,

що заливає дерева.

1919 (осінь)

 

Canción otoñal

¡El sueño se deshizo para siempre!

La tarde lluviosa

mi corazón aprende

la tragedia otoñal

que los árboles llueven.

 

La dulce tristeza

del paisaje que muere

mis voces se quebraron:

¡El sueño se deshizo para siempre!

¡Para siempre!¡Dios mío!

Va cayendo la tarde

del campo desierto

de mi vida

y la ilusión que va lejos

de helarse ó de perderse.

 

Cómo me dice el agua

que el sueño se deshizo para siempre.

¿El sueño es infinito?

La niebla lo sostiene,

La niebla y sólo

el cansancio de la nieve.

 

Cómo mi ritmo va cayendo

que el sueño se deshizo para siempre!

La tarde brumosa

mi corazón aprende

la tragedia otoñal

que los árboles llueven.

 

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (09.04.2018)
Переглядів: 225 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: