Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Мадригал

Цілунок мій був, як граната,

Гарячим, відвертим;

Твій рот був рожевим

папером.

Фоном засніжене поле.

Були мої руки залізом

для наковальні;

твоє тіло падало

дзвоном.

Фоном засніжене поле.

В порожньому

черепі сині

росли сталактити

кохання.

Фоном засніжене поле.

Вони набували форми

моїх дитячих фантазій,

пронизаний місяць

спіралями мого болю.

Фоном засніжене поле.

І досі глухий учитель

в середній школі,

і мрії мої, і кохання

(Безокі коні).

А фоном засніжене поле.

 

Madrigal

Mi beso era una granada,

profunda y abierta;

tu boca era rosa

de papel.

El fondo un campo de nieve.

Mis manos eran hierros

para los yunques;

tu cuerpo era el ocaso

de una campanada.

El fondo un campo de nieve.

En la agujereada

calavera azul

hicieron estalactitas

mis te quiero.

El fondo un campo de nieve.

Llenáronse de moho
mis sueños infantiles,
y taladró a la luna
mi dolor salomónico.

El fondo un campo de nieve.

Ahora maestro grave

a la alta escuela,

y mi amor y a mis sueсos

(caballito sin ojos).

Y el fondo es un campo de nieve.

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (11.10.2014)
Переглядів: 330 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: