Лампи.

Смарагдових дзеркал глибина,

Кришталевих люстр мерехтіння.

На темних підмостках в тиші одна.

І обімліла зала,

Зі смертю говорити почала

Паррала.

Кличе.

Та не приходить вона,

Знову і знову.

Серця,

серця здригаються плачем.

А в дзеркалах зеленіють,

Колихаються шлейфів шовки

Як змії.

CAFE CANTANTE

 Lamparas de cristal

 y espejos verdes.

 Sobre el tablado oscuro,

 la Parrala sostiene

 una conversacion

 con la muerte.

 La llama

 no viene,

 y la vuelve a llamar.

 Las gentes

 aspiran los sollozos.

 Y en los espejos verdes,

 largas colas de seda

 se mueven.