Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Якби могли мої пальці

Я  ім’я твоє вимовляю

в нічній пітьмі,

коли злітаються зорі

на місяць напитись

і засинають на гіллі

сховавшись в листі.

Жаль мені спорожнілих

почуттів і мотивів.

Спів дзиґарів божевільних

про померлі години.

 

Я ім’я твоє вимовляю

в нічній пітьмі,

і голос відповідає

далі, ніж будь-коли.

Віддаленіше, ніж всі зорі

і сумніше, ніж тихі дощі.

 

Чи колись тебе покохаю,

Чи вже ніколи? Не знаю,

чим завинило серце?

Коли тумани розтануть,

які почуття чекають?

Чи спокійні і чисті?

Якби могли мої пальці  

пелюстки обривати в місяця!

10 листопада 1919  (Гранада) 

 

Si mis manos pudieran deshojar

Yo pronuncio tu nombre 
en las noches oscuras, 
cuando vienen los astros 
a beber en la luna 
y duermen los ramajes 
de las frondas ocultas. 
Y yo me siento hueco 
de pasión y de música. 
Loco reloj que canta 
muertas horas antiguas. 

Yo pronuncio tu nombre, 
en esta noche oscura, 
y tu nombre me suena 
más lejano que nunca. 
Más lejano que todas las estrellas 
y más doliente que la mansa lluvia. 

¿Te querré como entonces 
alguna vez? ¿Qué culpa 
tiene mi corazón? 
Si la niebla se esfuma, 
¿qué otra pasión me espera? 
¿Será tranquila y pura? 
¡Si mis dedos pudieran 
deshojar a la luna!

10 de Noviembre de 1919 (Granada) 
 

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (25.11.2014)
Переглядів: 261 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: