Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Інша пісня

Розвіялась мрія навіки!

Вечором дощовим

серце моє вивчає

трагедію осені,

яка дерева терзає.

 

І в смиренній печалі

вмираючого пейзажу

мій голос кружляє.

 

Розвіялась мрія навіки!

Навіки! О боже!

Засипане снігом

спустошене поле

моєї долі,

й передчуває

ілюзію, що зникає,

замерзне чи заблукає.

 

Як я скажу воді,

що розвіялась мрія навіки!

Чи мрія незмірна?

Це відомо туману,

а туман це тільки

виснаженість снігу.

 

Мій пульс запевняє,

що розвіялась мрія навіки!

і в вечірнім тумані

серце моє вивчає

трагедію осені

яка дерева терзає.

1919 (осінь)

OTRA CANCIÓN

¡El sueño se deshizo para siempre!

En la tarde lluviosa

mi corazón aprende

la tragedia otoñal

que los árboles llueven.

 

Y en la dulce tristeza

del paisaje que muere

mis voces se quebraron.

 

El sueño se deshizo para siempre.

¡Para siempre! ¡Dios mío!

Va cayendo la nieve

en el campo desierto

de mi vida,

y teme

la ilusión, que va lejos,

de helarse o de perderse.

 

¡Cómo me dice el agua

que el sueño se deshizo para siempre!

¿El sueño es infinito?

La niebla lo sostiene,

y la niebla es tan sólo

cansancio de la nieve.

 

Mi ritmo va contando

que el sueño se deshizo para siempre.

Y en la tarde brumosa

mi corazón aprende

la tragedia otoñal

que los árboles llueven.

1919(Otoño)

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (18.03.2018)
Переглядів: 217 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: