Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Федеріко Гарсіа Лорка

Це правда + Аделіна на прогулянці

Це правда

Ой, яке ж це страждання,

Тебе, як я, покохати!

 

Від кохання болить мені вітер,

серце моє

і шляпа.

 

Хто би купив у мене

цю стрічечку милу

І з пряжі моєї печалі

Виткав хустинку білу?

 

Ой, яке ж це страждання,

Тебе, як я, покохати!

 

Аделіна на прогулянці

В морі нема апельсинів,

Немає кохання в Севільї.

 

Смаглявко,  вогонь і світло

Твій зонт хай від мене закриє.

 

Стане обличчя зеленим,

як сік із лайма й лимона.

Твої слова, наче рибки,

Плаватимуть навколо

 

В морі нема апельсинів.

Ай, кохання.

Немає кохання в Севільї.

 Es verdad

¡Ay, qué trabajo
me cuesta quererte como te quiero!

Por tu amor me duele el aire,
el corazón
y el sombrero.

¿Quién me compraría a mí
este cintillo que tengo
y esta tristeza de hilo
blanco, para hacer pañuelos?

¡Ay, qué trabajo
me cuesta quererte como te quiero!

 

Adelina de paseo

La mar no tiene naranjas.

ni Sevilla tiene amor.

Morena, qué luz de fuego.

Préstame tu quitasol.

 

Me pondrá la cara verde,

zumo de lima y limón,

tus palabras, pececillos,

nadarán alrededor.

 

La mar no tiene naranjas.

Ay, amor.

Ni Sevilla tiene amor!

Категорія: Федеріко Гарсіа Лорка | Додав: Kunigunde (21.10.2014)
Переглядів: 258 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: