Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Емілі Дікінсон

352(358) Мабуть прошу я забагато

Мабуть прошу я забагато -

Беру - не менше небосхилу -

Земля, зросла занадто жирна,

Як ягоди, у ріднім місті -

 

У кошику -  ось - Піднебесся -

Воно - гойдається - в моїй руці,

Та менші згортки - марниці.

352(358) Perhaps I asked too large

Perhaps I asked too large —

I take — no less than skies —

For Earths, grow thick as

Berries, in my native town —

 

My Basket holds — just — Firmaments —

Those — dangle easy — on my arm,

But smaller bundles — Cram.

Категорія: Емілі Дікінсон | Додав: Kunigunde (23.03.2021)
Переглядів: 111 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: