Я увійшов в кімнату - колишнє місце мрій.

На цім дивані всі сліди були моїми.

Портрет овальний

Мого пса, з ним поряд я малий.

Важливе щось то спалахне, то зникне.

Щодня були в нас макарони на обід,

В неділю ми шматочок перепілки уявляли,

Що нам дадуть. Для чого це я вам розповідаю?

Вас тут немає навіть.

This room

The room I entered was a dream of this room.
Surely all those feet on the sofa were mine.
The oval portrait
of a dog was me at an early age.
Something shimmers, something is hushed up.

We had macaroni for lunch every day
except Sunday, when a small quail was induced
to be served to us. Why do I tell you these things?
You are not even here.