| Головна » Статті » Поезія » Ду Фу |
Зимового дня згадую Лі Бо
Все в домі затихло. Між горами книг я один. Всю ніч до світанку я думаю тільки про нього. Всю ніч я Лі Бо повторяю безсмертні рядки У книгах шукаю я повість про дружбу високу ...
Ніяк не зігріюсь в свитині благенькій своїй, Цілющого зілля мій друг не знайшов до цих пір, Жалкую, що зараз не можу відвідать Лі Бо І з ним поселитись пустельником десь серед гір
| |
| Переглядів: 343 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |