Головна » Статті » Поезія » Дороті Паркер |
Коханнячко невинне власний шлях обрало; Я зараз мушу бути самою, самою. Коханнячко невинне, ти з серця пропало. (Кого сьогодні я позву до телефону?) Тебе не поверну, про це я звісно знала; Що ти пішло, для мене це втрата, це втрата. Без тебе мої дні поблякли від печалі. (Не дивлячись на це, дівчині треба жарти.)
Коханнячко невинне, розгублене, без тями, Так жаль мені, донизу спускаєш ти свій стяг. Сумні й нудні дні в мене настали, настали. (Чи в місті залишився хоча б один юнак?) Влетіло ти до мене щасливе й веселе; Пошкандибало геть, ні слуху, ані вісті. Душа моя сумна, серце моє померле. (Не дивлячись на це, дівчині треба їсти.)
Коханнячко невинне, тобі мої вітання; Я мушу тобі вслід рукою помахати. Зі мною обійшлось ти погано, погано. (Хто запросить вечір сьогодні коротати?) За слова безтактні, що я наговорила, Коханнячко невинне, слід мене простити. Ти зникло, моє серце впало і розбилось. (Не дивлячись на це, дівчині треба жити.)
Now At Liberty Little white love, your way you've taken; | |
Переглядів: 125 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |