Головна » Статті » Поезія » Дороті Паркер |
Я юний був зухвалий, вправний, В гріхах неправий, в правді правий! Стяг майорів, вогонь горів, Змінити світ я вдаль летів. "Виходьте, пси, вас зву на герць", І плакав, що чекає смерть.
Я вже старий; добро і зло Сплелись в шалене полотно. Сиджу й кажу, "Такий цей світ; Мудрець приймає його хід. Чи ти програв, чи виграв бій - Яка різниця, сину мій."
Інерція буття і тайни До філософії схиляють.
THE VETERAN When I was young and bold and strong, Oh, right was right, and wrong was wrong! My plume on high, my flag unfurled, I rode away to right the world. "Come out, you dogs, and fight!" said I, And wept there was but once to die.
But I am old; and good and bad Are woven in a crazy plaid. I sit and say, "The world is so; And he is wise who lets it go. A battle lost, a battle won - The difference is small, my son."
Inertia rides and riddles me; The which is called Philosophy. | |
Переглядів: 216 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |