Коли здряхлію й вгомонюсь,

Настане край бажанням,

Я в ліжко спогади зманю,

Мир подола палання.

Волосся строго приберу

Під шляпку старовинну,

І тінь сухих тендітних рук

Вкладеться на коліна.

Я одягатиму наряд

З мереживом під горло,

Від міста штори віддалять  

І бурмотіння сонне.

Забуду привід сліз і бід,

Колотячи свій чай, 

Хай буде ця блаженна мить

Ще далі, ніж в цей час!

Afternoon  
When  I  am  old,  and  comforted,
And  done  with  this  desire,
With  Memory  to  share  my  bed
And  Peace  to  share  my  fire,

I'll  comb  my  hair  in  scalloped  bands
Beneath  my  laundered  cap,
And  watch  my  cool  and  fragile  hands
Lie  light  upon  my  lap.

And  I  will  have  a  sprigged  gown
With  lace  to  kiss  my  throat;
I'll  draw  my  curtain  to  the  town,
And  hum  a  purring  note.

And  I'll  forget  the  way  of  tears,
And  rock,  and  stir  my  tea.
But  oh,  I  wish  those  blessed  years
Were  further  than  they  be!