Диявол втілився у змія говіркого,

Серед рівнини Азії в його садах,

У час творіння болісно замкнулось коло,

Плід творення зманила плоду борода,

Щоб не було обману, Бог гуляв навколо

І прощення не дав з небесного горба.

Коли по волі хвиль чужинцями пливли ми,

Півмісяць рукотворний в хмарах чаклував,

Мудрець мені сказав, що у саду небеснім

На праведних гілках добро і зло сплелися;

Й тоді над розою вітрів піднявся місяць,

Блідий, як хрест, і, наче звір, зловісний.

У нас є захисник таємний у  Едемі

Посеред непідвладних стужі вод священних

І у всевладності ранковій на землі;

Рогами з сіркою проникло пекло в міф,

Всі небеса під сонцем опівнічним,

У час творіння змій прехитрив.

Incarnate Devil 

Incarnate devil in a talking snake,
The central plains of Asia in his garden,

In shaping-time the circle stung awake,
In shapes of sin forked out the bearded apple,
And God walked there who was a fiddling warden
And played down pardon from the heavens' hill.

When we were strangers to the guided seas,
A handmade moon half holy in a cloud,
The wisemen tell me that the garden gods
Twined good and evil on an eastern tree;
And when the moon rose windily it was
Black as the beast and paler than the cross.

We in our Eden knew the secret guardian
In sacred waters that no frost could harden,
And in the mighty mornings of the earth;
Hell in a horn of sulphur and the cloven myth,
All heaven in the midnight of the sun,
A serpent fiddled in the shaping-time.