Підписом на папері рука міста зруйнувала;

Оподаткувала життя державницька п’ятірня,

Подвоїла світ мертвих, країну навпіл порвала;

П’ять володарів стратили короля.

Змусить могутня рука плечі горбитись плачем,

Суглобами своїх пальців, скрючених від судоми;

Убивства здатна спинити лише пером гусячим,

Розчерком припинити розмови.

Від підпису на угоді світ почне лихоманить,

І розповсюдиться голод, і нападе сарана;

Визначною рукою володарює над нами

Чоловік, що нашкрябав своє ім’я.

П’ятеро владарів незворушно мертвих рахують,

Їх не розчулять рани чи розкроєні черепи;

Рука не має жалю, небо рукою керує;

Рука не дозволяє сльозам текти.

The hand that signed the paper by Dylan Thomas 

The hand that signed the paper felled a city;
Five sovereign fingers taxed the breath,
Doubled the globe of dead and halved a country;
These five kings did a king to death.

The mighty hand leads to a sloping shoulder,
The fingers' joints are cramped with chalk;
A goose's quill has put an end to murder
That put an end to talk.

The hand that signed the treaty bred a fever,
And famine grew, and locusts came;
Great is the hand that holds dominion over
Man by a scribbled name.

The five kings count the dead but do not soften
The crusted wound nor stroke the brow;
A hand rules pity as a hand rules heaven;
Hands have no tears to flow.