Не був началом гнів, розчарування

Після відмови збило з ніг і квітка зламана

Зігнулась, так ламає коліна звіра повінь

У змученому голодом краю.

Їй слід вагітність без спротиву прийняти

Й народити тендітні ручки, до яких

Чрез два моря я тягнувся відчайдушно.

Квадрат небес прогнувся над моєю головою,

Ще коханці обмінюються посмішками,

Та куля золота скотилася з небес;

Не був началом гнів,

Відмова вдарила, як під водою дзвін.

І засміявся її рот у задзеркаллі,

Від чого спалахнули мої очі.

20 квітня 1933 р.

Вірш стосується Кейтлін. Відмова, гнів не сприяють народженню ні дітей, ні віршів.

Not From This Anger 

Not from this anger, anticlimax after
Refusal struck her loin and the lame flower
Bent like a beast to lap the singular floods
In a land strapped by hunger.
Shall she receive a bellyful of weeds
And bear those tendril hands I touch across
The agonized, two seas.
Behind my head a square of sky sags over
The circular smile tossed from lover to lover
And the golden ball spins out of the skies;
Not from this anger after
Refusal struck like a bell under water.
Shall her smile breed that mouth, behind the mirror,
That burns along my eyes.