Головна » Статті » Поезія » Ділан Томас |
Трикутна зірка, вісниця Начала, Всміхнулась світлом на пустім обличчі, Суком кістлявим небо пронизала, Суть роздвоїла, сонце народила, І, пропаливши круг в кругах космічних, Вир з раю й пекла закрутила.
Началом стали письмена бліді, Із трьох складів, сіяючі, як сміх, Дзеркально відображений в воді, Різьбився місяця чеканний лик; Кров з дерева хреста текла, й Грааль, Залишив слід, торкнувшись хмар.
Началом став вогонь животворящий, Що спалахнув від іскор блискавиці, Багрець триокий розцвітав незрячо, Зродилося життя, пливло морями, Коріння спрагле рвало землю й камінь, Єлей містичний повнив трави.
Началом стало слово, саме слово, Яке із нерушимих сутей світла Всі сутності створило в пустоті; Із затуманених підвалин Духу Постало слово віще, що в любові Народжень і смертей основа.
Началом стали замисли творця, Який просте в складному об’єднав. Услід за мить дробилися сонця; За мить наповнив вен тремтливі фільтри Ток крові і розніс в потоках світла Незграбне втілення любові.
In the beginning In the beginning was the three-pointed star, One smile of light across the empty face, And, burning ciphers on the round of space, Three-syllabled and starry as the smile, Before the pitch was forking to a sun; Before the veins were shaking in their sieve, | |
Переглядів: 336 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |