Ворожий друг, так я тебе називав.

У тебе в кишені фальшиві монети,

Тобі, друже, завжди попутний вітер

Ти від мене ховав обман, коли підглядав

Вивідував мої інтимні секрети.

Манив мене блиск твоїх очей,

Коли солодку частку моєї пісної любові

Нарешті вкрав, а я бентежився й запобігав,

Кого я тоді благав залишатися злодієм

У дзеркалі моєї пам'яті,

З незабутих сміється спогадів,

Спритні руки в рукавичках лайкових

В моє невинне серце били молотом,

Колись був створінням, таким веселим, відкритим,

Безжально розв'язним.

Того я не знав, не смів говорити,

Хоча правда про це витала в повітрі,

Що любив я його за його гріхи

Не менше ніж за благі справи,

Мої друзі то пишномовні вороги

А в їхніх головах підступні хмари.

TO OTHERS THAN YOU

Friend by enemy I call you out.

You with a bad coin in your socket,
You my friend there with a winning air
Who palmed the lie on me when you looked
Brassily at my shyest secret,
Enticed with twinkling bits of the eye
Till the sweet tooth of my love bit dry,
Rasped at last, and I stumbled and sucked,
Whom now I conjure to stand as thief
In the memory worked by mirrors,
With unforgettably smiling act,
Quickness of hand in the velvet glove
And my whole heart under your hammer,
Were once such a creature, so gay and frank
A desireless familiar
I never thought to utter or think
While you displaced a truth in the air,

That though I loved them for their faults
As much as for their good,
My friends were enemies on stilts
With their heads in a cunning cloud.