Головна » Статті » Поезія » Каміль Ципріан Норвід |
І Що ти Афінам зробив, Сократе [1], Що люди несуть твою золоту статую, Отруївши спочатку? Що ти зробив, Аліг'єрі [2], Італії, Що люди лукаві тебе в дві могили поклали, Прогнавши спочатку? Що ти, Колумбе [3], для Європи зробив, Що три міста тобі вирили три могили, Закувавши спочатку? Що ти зробив для своїх, Камоенсе [4], Що труна твоя вдруге трясеться, Голодавши спочатку? В чім перед світом, Костюшко [5], ти винний, Що два валуни придавили тебе в двох країнах, Бездомний спочатку? Що ти для світу зробив, Наполеоне [6], Що по смерті тебе в двох могилах хоронять, Ув'язнивши спочатку? Що ти зробив для людей, Міцкевичу? II Тому неважливо, в якій ти труні спочиваєш, Коли, де, для чого, в якій подобі, Бо труну твою ще відкриють повторно, Будуть заслуги твої розуміти інакше І устидяться сліз своїх, пролитих нині, А з інших причин за тобою заплачуть Ті, хто тебе не застав як людину. ІІІ Кожного з таких, як ти, світ не може Відразу прийняти на покійному ложі, Й ніколи не прийме, віки за віками. Бо прах завжди з'єднається з прахом, І тіла ворогів забивають цвяхами Пізніш... чи спочатку... [1] Сократ (469–399 рр. до н.е.) - видатний грецький філософ, жив і помер в Афінах, займався філософією та викладав, залучаючи до обговорення перехожих на вулиці. Серед його учнів були. Платон, Антисфен і Ксенофонт. Сократ був засуджений за невизнання державних богів і за розтління молоді. Його засудили до смертної кари, отруївши цикутою/ Після його смерті афіняни спорудили золоту статую Сократу. [2] Данте Аліг'єрі (1265–1321) - італійський поет, політичний діяч, вважається батьком італійської мови.Найвідомішим його твором є Божественна комедія, що містить образи Раю, Чистилища та Пекла, де поет розміщував своїх політичних опонентів у пекельних колах. Коли біла фракція партії гвельфів, з якою був пов’язаний Данте, програла політичну битву чорній партії, йому довелося залишити рідну Флоренцію і провести решту життя у вигнанні; він помер у Равенні. Данте похований у Равенні та Флоренції. [3] Колумб (відомий як Крістофоро Коломбо; 1451–1506) - моряк і мореплавець невідомої національності, капітан чотирьох експедицій під прапорами Каталонії та Іспанії, під час яких він досяг берегів Америки, невідомих тоді в Європі, і відкрив острови Багами, Кубу, Гаїті, Гваделупу та Ямайку. Третя експедиція закінчилася арештом та поверненням скованого Колумба до Іспанії (причиною таких кроків стали звинувачення у занадто авторитарному та непотичному правлінні на Гаїті). Колумб помер у Вальядоліді і спочатку там був похований, через три роки останки першовідкривача були передані в Севілью, а в 1537 році в Домініканську Республіку, оскільки він хотів бути похованим в Америці. Тривають суперечки щодо того, чи повернулося тіло Колумба до Іспанії чи залишилось у його третій могилі. Христофор Колумб похований в Іспанії, в Санта Домінго і Гавані. [4] Луїш Ваш де Камоенс (Камоенш) (1524–1580) - вважається найзначнішим португальським поетом, він писав португальською та іспанською мовами вірші та п'єси, також є автором епічного твору Лузіади (Os Lusíadas). Після доволі бурхливого життя, включно зі службою на узбережжях Індії (Гоа) та Китаю (Макао), він помер у Лісабоні. Лісабонський землетрус 1755 року зруйнував, церкву, де був похований його прах. У 1855 році його ймовірні останки зібрали й перепоховали, а в 1880 році до 300-річчя з дня смерті з королівськими почестями перепоховали у Монастирі Єронімітів у Ліссабоні. [5] Костюшко похований в Золотурні (Швейцарія) та Кракові (Польща). [6] Наполеон Бонапарт - помер 5 травня 1821 року на острові св. Олени, де його поховали. У 1840 році прах французького імператора був привезений до Парижа і поміщений в Купольній церкві Дому Інвалідів; потім, у 1861 році, його прах помістили в чудовий саркофаг у цій церкві.
Coś ty Atenom zrobił, Sokratesie I Coś ty Atenom zrobił, Sokratesie, Że ci ze złota statuę lud niesie, Otruwszy pierwej? Coś ty Italii zrobił, Alighieri, Że ci dwa groby stawi lud nieszczery, Wygnawszy pierwej? Coś ty, Kolumbie, zrobił Europie, Że ci trzy groby we trzech miejscach kopie, Okuwszy pierwej? Coś ty uczynił swoim, Camoensie, Że po raz drugi grób twój grabarz trzęsie, Zgłodziwszy pierwej? Coś ty, Kościuszko, zawinił na świecie, Że dwa cię głazy we dwu stronach gniecie, Bez miejsca pierwej? Coś ty uczynił światu, Napolionie, Że cię w dwa groby zamknięto po zgonie, Zamknąwszy pierwej? Coś ty uczynił ludziom Mickiewiczu? II Więc mniejsza o to, w jakiej spoczniesz urnie, Gdzie, kiedy, w jakim sensie i obliczu, Bo grób twój jeszcze odemkną powtórnie, Inaczej będą głosić twe zasługi I łez wylanych dziś będą się wstydzić, A lać ci będą łzy potęgi drugiéj Ci, co człowiekiem nie mogli cię widziéć. III Każdego z takich, jak ty, świat nie może Od razu przyjąć na spokojne łoże, I nie przyjmował nigdy, jak wiek wiekiem. Bo glina w glinę wtapia się bez przerwy, Gdy sprzeczne ciała zbija się aż ćwiekiem Później… lub pierwéj… Pisałem w Paryżu 1856 w styczniu. | |
Переглядів: 151 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |