І

Вони гадали вже на узбіччі

Історії - крокують ноги по-мужичи:

І шляхтича у всій Вітчизні

Ніде не стало!..

ІІ

Малинова задута свічка;

Нема нічого... ліві лише.

Азійський вітер б'є і свище:

"Де ідеали?"

ІІІ

Та бездоганне Сивіли дійство -

Дух незнищимий Ідеаліста,

Достатньо часом, одна людина

Що правду знає.

IV

Ти нею обраний - на віки вічні

Славетний Саріуш!... Ти не в короні

Королівській, призваний духом: легіонів..

А вітер з Азії гавкоче, свище:

"Історія триває!.."

1862

У 1857 - 1864 рр на території Речі Посполитої радикальні ліві угрупування ("червоні") готували збройне повстання з метою звільнення від царської Росії і скасування кріпосного права. Після війни Франції з Австрією, наслідком якої стало звільнення Італії, поляки надіялися, що Наполеон ІІІ наступною звільнить Польщу. Сільськогосподарське товариство ("білі"), яке теж готувалося до збройного повстання, очолив граф Анджей Замойський - Саріуш. Програма "білих" відрізнялася від програми "червоних" тим, що звільнення селян з кріпацтва передбачало значні компенсації поміщикам.

SARIUSZ

I

Oni myśleli, że już na okopach

Historii - nogą tratują po chłopach:

I że jednego zabrakło szlachcica

W Ojczyźnie całéj...!

II

Amarantowa że zdmuchniona świéca;

Że nie zostało nic... tylko lewica.

A wiatr od Azji tętni i pośwista:

"Gdzież ideały?"

III

Ale Sybilla dziejów jest przeczysta -

Duch niepoprawny wciąż Idealista,

Więc dość mu nieraz jednego człowieka,

Co prawd nie kryje.

IV

I wybrał Ciebie on - od wieków-wieka

Słynny Sariuszu!... Ciebie, bez korony

Królującego, nazwał duch: miliony...

A wiatr, od Azji poświstując, szczeka:

«Historja żyje!...»

1862