Від тебе, як від скіпок смоляних,

Летить все більше іскор вогняних,

Гориш, не знаєш, здобуваєш волю,

Чи марно тратиш те, що є тобою.

Чи залишити попіл і сум’яття

Що підуть в прірву з бурею. Чи стати

Із попелу зірковим діамантом –

Звитяжним вічності світанком?

Щоразу з тебе, як зі скіпок смольних,

Летять довкола іскри вогнянисті;

Гориш, не знаєш, чи стаєш ти вольним,

Чи ні на що твоє не пригодиться? 

Чи ти залишиш попіл і палання,

Що буря кине в бездну? - чи постанеш

З-під попелу зірковим діамантом,

Звитяжним вічності світанком!..

                  З драми "За кулісами"

Popiół i Diament

Coraz to z Ciebie jako z drzazgi smolnej

Wokoło lecą szmaty zapalone.

Gorejąc nie wiesz czy stawasz się wolny

Czy to co Twoje ma być zatracone.

Czy popiół tylko zostanie i zamęt

Co idzie w przepaść z burzą. Czy zostanie

Na dnie popiołu gwiaździsty dyjament -

Wiekuistego zwycięstwa zaranie?