Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Каміль Ципріан Норвід

Пані М., яка йде купувати тарілку

1

Є покоління, і міста, і люди,

Смутні й старі –

Які нам кажуть, не лишиться чуда,

Лиш кілька черепків!

2

Стоїть в Музеї дама з парасолькою

Біля горшка такого;

В Сицилії ступає (хай це полька!..)

Не знаючи, на кого!..

3

Де люди – що назавжди зникли

В епох проваллі –

Як той слуга, що подавав тарілку

Вельможній пані.

 

IDĄCEJ KUPIĆ TALERZ PANI M

1

Są pokolenia, i miasta, i ludy, 
Smętne i stare - 
Które podały nam nie żadne cudy, 
Lecz - garnków parę! 

2

W Muzeum Dama stawa z parasolką 
Przed garnkiem takim; 
W Sycyli stąpa (choćby była Polką!...), 
Nie wiedząc, na kim!... 

3

Gdy Ludy - których się ani użalisz 
W Epok otchłani - 
Nikną - jak sługa, co podawa talérz 
Wielmożnej Pani.

Категорія: Каміль Ципріан Норвід | Додав: Kunigunde (14.01.2015)
Переглядів: 280 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: