"Твої вірші про дівчат так і будуть обертатися

навколо 50 років відтепер коли не стало дівчат,"

зателефонував мені мій редактор.

Дорогий редакторе:

дівчата здається вже

відійшли.

я розумію, що ти маєш на увазі

але дай одній по-справжньому живій жінці

сьогодні ввечері

прогулятися зі мною

і ти одержиш усі вірші

якісь хороші

якісь погані

або будь-які, які я зможу написати

після цього.

Я розумію, про що ти.

Ти розумієш про що я?

tonight
“your poems about the girls will still be around
50 years from now when the girls are gone,”
my editor phones me.
dear editor:
the girls appear to be gone
already.
I know what you mean
but give me one truly alive woman
tonight
walking across the floor toward me
and you can have all the poems
the good ones
the bad ones
or any that I might write
after this one.
I know what you mean.
do you know what I mean?