Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Чарлз Буковскі

Криза

завеликий

замалий

 

затовстий

затонкий

або ніхто.

 

сміх або

сльози

 

ненависники або

коханці

 

незнайомці з обличчями як

ніготь

великого пальця

 

армії несуться

закривавленими вулицями

розмахуючи пляшками вина

колючи багнетами і трахаючи

незайманих дівчат.

 

або дідок у дешевій кімнаті

з фотографією М. Монро.

 

В цьому світі існує самотність така велика

що ви можете побачити її в повільному русі

стрілки годинника.

 

люди настільки змучені

скалічені

або від любові або без любові.

 

просто люди не добрі один до одного

один на один.

багаті не добрі до багатих

бідні не добрі до бідних.

 

ми налякані.

 

наша освітня система каже нам

що ми всі можемо бути

 

товстожопими переможцями

 

вона нам не сказала

про стічні канави

або самогубства.

 

або жах однієї людини

захворіти в якомусь місці

самотньою

 

непотрібною

мовчки

 

поливати квіти.

 

люди не добрі один до одного.

люди не добрі один до одного.

люди не добрі один до одного.

 

Я думаю вони ніколи не стануть іншими.

Я не прошу їх стати іншими.

 

але інколи задумуюся над

цим.

 

ці намистини будуть розгойдуватися

ці хмари будуть хмаритися

і вбивця відріже голову дитині

наче відкусить шматок від конуса морозива.

 

завеликий

замалий

затовстий

затонкий

або ніхто

 

більше ненавидячих ніж закоханих.

 

люди не добрі один з одним.

можливо якби вони були іншими

наша смерть не була б такою сумною.

 

тим часом я дивлюся на молодих дівчат

стебла

квітів шансу.

 

повинен бути спосіб.

 

безумовно повинен бути спосіб, якого у нас поки немає

здається.

 

хто вклав цей мозок в мене?

 

він плаче

він вимагає

він говорить про те, що є шанс.

 

він не говорить

"ні."

the crunch

too much

too little

 

too fat

too thin

or nobody.

 

laughter or

tears

 

haters

lovers

 

strangers with faces like

the backs of

thumb tacks

 

armies running through

streets of blood

waving winebottles

bayoneting and fucking

virgins.

 

or an old guy in a cheap room

with a photograph of M. Monroe.

 

there is a loneliness in this world so great

that you can see it in the slow movement of

the hands of a clock.

 

people so tired

mutilated

either by love or no love.

 

people just are not good to each other

one on one.

the rich are not good to the rich

the poor are not good to the poor.

 

we are afraid.

 

our educational system tells us

that we can all be

 

big-ass winners.

 

it hasn't told us

about the gutters

or the suicides.

 

or the terror of one person

aching in one place

alone

 

untouched

unspoken to

 

watering a plant.

 

people are not good to each other.

people are not good to each other.

people are not good to each other.

 

I suppose they never will be.

I don't ask them to be.

 

but sometimes I think about

it.

 

the beads will swing

the clouds will cloud

and the killer will behead the child

like taking a bite out of an ice cream cone.

 

too much

too little

too fat

too thin

or nobody

 

more haters than lovers.

 

people are not good to each other.

perhaps if they were

our deaths would not be so sad.

 

meanwhile I look at young girls

stems

flowers of chance.

 

there must be a way.

 

surely there must be a way we have not yet

thought of.

 

who put this brain inside of me?

 

it cries

it demands

it says that there is a chance.

 

it will not say

"no."

Категорія: Чарлз Буковскі | Додав: Kunigunde (02.12.2019)
Переглядів: 148 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: