вона написала мені листа з маленької

кімнатки біля Сени.

вона сказала що вона ходить у танцювальний

клас, що вона встає так вона каже

о п'ятій ранку

і пише вірші

або малює

й коли вона відчує що розплачеться

для цього в неї спеціальна лава

біля річки.

її книга Пісень виходить восени.

я не знав що їй відповісти

але

я їй сказав

слід вирвати погані зуби

й остерігатися французького

кохання.

я її фото поставив біля радіо

поблизу вентилятора

і воно рухалося

неначе щось

живе.

я сів і слідкував за цим доки не викурив останні 5 чи 6 цигарок.

потім встав і пішов спати.

LETTER FROM TOO FAR

she wrote me a letter from a small

room near the Seine.

she said she was going to dancing

class, she got up, she said

at 5 o'clock in the morning

and typed at poems

or painted

and when she felt like crying

she had a special bench

by the river.

her book of Songs would be out in the Fall.

I did not know what to tell her

but

I told her

to get any bad teeth pulled

and be careful of the French

lover.

I put her photo by the radio

near the fan

and it moved

like something

alive.

I sat and watched it until I had smoked the 5 or 6 cigarettes left.

then I got up and went to bed.