Душа втомилась від років, я вже не п”ю вина,

В очах тьмяніє і тому я не читаю книг.

Пусті і задуми й думки, пливуть немов вода,

Про що писати, якщо я суть усього постиг.

Вмостився півень на паркан. Спить вечір у дворі.

Сніг на деревах вдалині крізь сутінь забілів.

Залишився на самоті, як хмарка угорі.

Здається, поселився я у горах назавжди.