Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Поезія » Бо Цзюй-і

Живу на покої

Душа втомилась від років, я вже не п”ю вина,

В очах тьмяніє і тому я не читаю книг.

Пусті і задуми й думки, пливуть немов вода,

Про що писати, якщо я суть усього постиг.

 

Вмостився півень на паркан. Спить вечір у дворі.

Сніг на деревах вдалині крізь сутінь забілів.

Залишився на самоті, як хмарка угорі.

Здається, поселився я у горах назавжди.

Категорія: Бо Цзюй-і | Додав: Kunigunde (28.09.2014)
Переглядів: 251 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: