Для Томаса Едвардса Ванінга (1)

Уяви бурю, яка тривожно рискає по небу

наче пес, що шукає місце для ночівлі,

почуй, як вона гарчить.

Уяви, який вигляд зараз повинні мати мангрові кіси (2),

які розмістилися там грубо-волокнистими родинами,

не реагуючи на блискавки в пітьмі,

де час від часу якась чапля може задерти свою голову,

обтряхнути своє пір’я, надати незрозумілий коментар,

коли світяться навколишні води.

Уяви бульвар і невеликі пальми

натикані рядами, виявленими несподівано,

як жмені уламків риб’ячих скелетів.

Там іде дощ. Цей бульвар

і його розбиті тротуари з бур’яном у кожній тріщині

радіють дощу, морю треба освіжитися.

Зараз знову слідують шторми малими серіями,

погано освітленими сценами битв, кожна в „Іншій частині поля.”

Уяви декого сплячим на дні весельного човна,

прив’язаного до кореня мангрового лісу чи до стовпа мосту;

уяви його неушкодженим, майже безтурботним.

Цей вірш Елізабет Бішоп записала в „Кулінарній книзі Бостонської кулінарної школи” (Boston Cooking-School Cook Book) Фанні Фармер  і передала Френку Бідерту: „Ти не станеш кухарем для гурманів, вивчаючи книгу нашої Фанні. Її думки про їжу та домашнє господарство навряд чи відповідають Леві-Строссу. Тим не менш, ти побачиш, любий Френку, основні елементи тут. І якщо виникне проблема: суфле осяде у тебе на очах, або з рисом станеться щось дивне - ти знаєш, я люблю давати поради... P.S. Фанні не слід недооцінювати; Вона стала вишуканою. Вона зібрала багато штучок для гурманів, починаючи з випуску 1896.”

Френк Бідарт — американський вчений і поет, лауреат Пулітцерівської премії з поезії у 2018 році.

(1) Томмі Ванінг, надзвичайно яскравий ексцентричний персонаж, відомий кожному, хто досліджує Елізабет Бішоп. Багатій і пияк, він був другом, начитаним і дотепним, з яким Бішоп любила проводити час. Вони насолоджувалися товариством одне одного. Вона любила його і його компанію, але після того, як стала знаменитою, він перестав емоційно відповідати взаємністю, дзвонити їй, відповідати на листи. Дуже ймовірно, що листів було багато, але він їх навіть не читав і не зберіг. Можливо, причиною стало те, що він змарнував своє життя і соромився бути багатим і неуспішним. Після її смерті він почувався винним за те, як з нею поводився.

(2) Кіси (англ. Keys; укр. Ключі) — архіпелаги коралових рифів і мангрових лісів біля південного узбережжя Флориди. Кі походить від іспанського слова кайо (cayo), що означає малий острів.

Elizabeth Bishop Little Exercise

                   For Thomas Edwards Wanning
Think of the storm roaming the sky uneasily
like a dog looking for a place to sleep in,
listen to it growling. 

Think how they must look now, the mangrove keys
lying out there unresponsive to the lightning
in dark, coarse-fibred families, 

where occasionally a heron may undo his head,
shake up his feathers, make an uncertain comment
when the surrounding water shines. 

Think of the boulevard and the little palm trees
all stuck in rows, suddenly revealed
as fistfuls of limp fish-skeletons. 

It is raining there. The boulevard
and its broken sidewalks with weeds in every crack,
are relieved to be wet, the sea to be freshened. 

Now the storm goes away again in a series
of small, badly lit battle-scenes,each in "Another part of the field." 

Think of someone sleeping in the bottom of a row-boat

tied to a mangrove root or the pile of a bridge;

think of him as uninjured, barely disturbed.