До Луїзи Крейн

Хотіла б я, щоб ви прислали звістку,

де ви буваєте і чим  ви зайняті;

які там п’єси, що за ними після,

які розваги ви можете знайти:

сідаєте в таксі посеред ночі,

душу свою рятуючи немов

за кругом круг ви їдете вкруг парку,

й лічильник блимає як очі мудрих сов,

й дерева підозрілі і зелені

стоять самотніми в печерній млі,

і наче потрапляєш в інше місце,

де над усім володарює начерк хвиль,

і в жартах більше не піймати суті,

як в бруді слів на витертій скрижалі,

і співи голосні та наче каламутні,

і запізніле те, чого бажали,

і виступають цегляні будинки

на сірий тротуар, на брук политий,

встають за сонцем вслід будівель стінки,

неначе осяйні поля пшениці..

- Боюся, люба, що пшениці, не вівса,

бо як пшениці, то посіви ці не ті,

і все ж хотіла б я дізнатися від вас,

де ви буваєте і чим ви зайняті.

Луїза Крейн – дочка Уінтропа Крейна, американського мільйонера,, губернатора Масачусетса, відома як філантроп, покровителька мистецтв, зокрема джазу і оркестрової музики, однокласниця Елізабет Бішоп. У 1937 році вони жили разом і разом подорожували Європою.

Letter To N.Y.

                    For Louise Crane

In your next letter I wish you'd say

where you are going and what you are doing;

how are the plays and after the plays

what other pleasures you're pursuing:

taking cabs in the middle of the night,

driving as if to save your soul

where the road gose round and round the park

and the meter glares like a moral owl,

and the trees look so queer and green

standing alone in big black caves

and suddenly you're in a different place

where everything seems to happen in waves,

and most of the jokes you just can't catch,

like dirty words rubbed off a slate,

and the songs are loud but somehow dim

and it gets so teribly late,

and coming out of the brownstone house

to the gray sidewalk, the watered street,

one side of the buildings rises with the sun

like a glistening field of wheat.

--Wheat, not oats, dear. I'm afraid

if it's wheat it's none of your sowing,

nevertheless I'd like to know

what you are doing and where you are going.