Головна » Статті » Поезія » Бішоп Елізабет |
Кожен день починається із багатьох церемоній, з птахів, дзвонів, з гудка на заводі; чисте золото неба очей перш впирається у діамантову стіну, що на мить нас дивує: «Звідки лине ця музика й cила? Чому день цей, призначений для дивовижних творінь, мусить нас обминути?» О він швидко приходить і набуває земної природи, миттєво, миттєво приноситься в жертву тривалим інтригам, залишаючи пам’ять й смертельну смертельну знемогу.
Поступово розрізнює погляд й наближає неясні обличчя, у затьмаренні, згущенні їхнього світла у зневаженні всіх їхніх мрій, що розтанули перед очима, хто страждає, прохає і зловживає, і зникає з потоками тіл, зникає з потоками класів жебраком у вечірньому парку, хто, здавшись, без лампи чи книги дивну науку проходить: ці спалені дії кожен день без кінця без кінця дозволяти.
Anaphora Each day with so much ceremony | |
Переглядів: 218 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |