з «Силуети повстанців» Фаїза Ахмеда Фаїза,

           за перекладом Аги Шахіда Алі:

Коли ми кинули життя

в ріку нещастя,

наскільки значущими були наші руки, наша рубінова кров.

Здавалося, що кількома ударами

ми подолаємо весь біль,

ми швидко звільнимося.

Цього не сталося.

У тиші кожну мить ми потрапляли в невидимі потоки.

Веслярі також були невмілими,

їхні весла неперевіреними.

Вивчіть це питання, коли ви будете

когось винити стільки, скільки заманеться,

та не змінилася ріка,

залишився тим самим пліт.

Зараз ви кажете, що слід робити,

ви розкажіть нам, як дістатись берега.

Коли ми бачили, як рани нашої країни

з'являються на нашій шкірі,

вважали ми цілющим кожне слово.

Крім того знали ми багато ліків,

здавалося, що будь-якої миті

настане край всім бідам, кожна рана зцілиться повністю.

Цього не сталося: наших хвороб,

було так багато, так глибоко всередині нас,

що всі діагнози виявилися помилковими, кожен препарат марним.

Зараз неважливо, чи слідувати кожній пораді,

чи когось винити, стільки, скільки заманеться,

наші тіла залишаються такими самими,

наші рани досі відкриті.

Тепер скажіть нам, що ми повинні робити,

ви нам порадьте, як зцілити ці рани.

You Tell Us What to Do              

              from The Rebel's Silhouette Faiz Ahmed Faiz,

              translated by Agha Shahid Ali

When we launched life

on the river of grief,

how vital were our arms, how ruby our blood.

With a few strokes, it seemed,

we would cross all pain,

we would soon disembark.

That didn't happen.

In the stillness of each wave we found invisible currents.

The boatmen, too, were unskilled,

their oars untested.

Investigate the matter as you will,

blame whomever, as much as you want,

but the river hasn't changed,

the raft is still the same.

Now you suggest what's to be done,

you tell us how to come ashore.

When we saw the wounds of our country

appear on our skins,

we believed each word of the healers.

Besides, we remembered so many cures,

it seemed at any moment

all troubles would end, each wound heal completely.

That didn't happen: our ailments

were so many, so deep within us

that all diagnoses proved false, each remedy useless.

Now do whatever, follow each clue,

accuse whomever, as much as you will,

our bodies are still the same,

our wounds still open.

Now tell us what we should do,

you tell us how to heal these wounds.