„Що знаєш ти про втрати,

          Чим відрізняєшся від всіх чоловіків?”

                        Гільгамеш

Колись моє минуле знищила пустеля.

Вона відмовилася знати, що тут колись

я жив з тобою, серед зниклого народу,

два, три тисячоліття тому нас розлучив

ранковий дощ, його важкі мусонні штори,

і поманив мене у ці  північні гори.

Тут, серед скель багряних, живеш на самоті.

Я досі не навчився, як кочівники,

проходити сухим між краплями дощу.

Стою замерзлий, мокрий, говорю, як жебрак,

без гумору. Ти показала реліквії

нашого колишнього життя, як доказ,

що ми колись зустрілись, щоб я відчув,

як роз’єднались наші руки. Ти розвела вогонь

і налила вино, „Я вже йду”, - я шепотів,

повторював, „туди піду, де не бував ніхто,

і де ніхто не буде. Чи ти підеш зі мною?”

І ми взялись за руки й пішли по вулиці

геть зі спустошеного світу, беззахисні,

із нашим несподівано простим минулим,

і ти сказала, що більш ніколи знову

мене не втратять твої руки, мою руку

із твоїх рук ніколи вирвати не зможуть.

Beyond the Ash Rains

          ‘What have you known of loss

          That makes you different from other men?’

              Gilgamesh

When the desert refused my history.

Refused to acknowledge that I had lived

there, with you, among a vanished tribe,

two, three thousand years ago, you parted

the dawn rain, its thickest monsoon curtains,

and beckoned me to the northern canyons.

There, among the red rocks, you lived alone.

I had still not learned the style of nomads:

to walk between the rain drops to keep dry.

Wet and cold, I spoke like a poor man,

without irony. You showed me the relics

of our former life, proof that we’d at last

found each other, but in your arms I felt

singled out for loss. When you lit the fire

and poured the wine, “I am going,” I murmured,

repeatedly, “going where no one has been

and no one will be… Will you come with me?”

You took my hand, and we walked through the streets

of an emptied world, vulnerable

to our suddenly bare history in which I was,

but you said won’t again be, singled

out for loss in your arms, won’t ever again

be exiled, never again, from your arms.