Ти на зорі пішла. Ріка вдягла покров зі світла.

І я дивився, як втрачав любов зі світла.

З прощанням я змирюся, та ніяк не звикну.

Сумна поспішність хвиль у паланкіні з світла.

Спалила книги? Вишли попіл, щоб сказав я:

прислав я фенікса у саркофазі з світла.

Давнішні сльози вчать, що розуміння хибне

людських облич, до крові рвуть листи зі світла.

Ця думка мимохіть майнула. Ось вже й зникла.

Чи Прометей оплатить смертний гріх зі світла?

Вона говорить: „Я як тануча бурулька....”

Чи я таку залишив на межі зі світла?

Коли залишився один, скорився Богу,

немає більше жодних подарунків з світла.

Немає будь-яких бажань в моїй уяві –

бо навіть Аладдіна джин позбавив світла.

Манхеттен бачить наречену в діамантах,

день нагадає їй коханця, Бруклін, з світла.

„Вилиця, дуга брови, бліда повіка...” [1]

Й крім цього темні очі на межі зі світла.

Чужинцю, коли річка падає у прірву,

залиш мені пітьму, біду і радість з світла.

[1]"A cheekbone,/A curved piece of brow,/ A pale eyelid" (Poem Of Night - by Galway Kinnell)

"Вилиця, /Дуга брови, Бліда повіка" ("Поема ночі" Голуей Кіннелл)

Of Light 

At dawn you leave. The river wears its skin of light.
And I traced love’s loss to the origin of light.

“I swallow down the goodbyes I won’t get to use.”
At grief’s speed she waves from a palanquin of light.

My book’s been burned? Send me the ashes, so I can say:
I’ve been sent the phoenix in a coffin of light.

From History tears learn a slanted understanding
of the human face torn by blood’s bulletin of light.

It was a temporal thought. Well, it has vanished.
Will Promethus commit the mortal sin of light?

She said, “My name is icicles coming down from it…”
Did I leave it, somewhere, in a margin of light?

When I go off alone, as if listening for God,
there’s absolutely nothing I can win of light.

Now everything’s left to the imagination -
a djinn has deprived even Aladdin of light.

We’ll see Manhattan, a bride in diamonds, one day
abashed to remind her sweet man, Brooklyn, of light.

“A cheekbone, / A curved piece of brow, / A pale eyelid…”
And the dark eye I make out with all within of light.

Stranger, when the river leans toward the emptiness,
abandon, for my darkness, the thick and thin of light.